Блоги
НовиниПравозащитник Эдуард Багиров показал журналистам секретный «бункер» Минюста (ВИДЕО)
Сводная группа журналистов, правозащитников и адвокатов посетила глубоко законспирированную штаб-квартиру Департамента государственной регистрации и нотариата Министерства юстиции Украины. Рейд от 31.05.2017 г.

https://www.youtube.com/watch?v=IgmO2bLGYIk
Больше информации: http://n-v.com.ua
Фильм "Диагноз "Рейдеры" https://www.youtube.com/watch?v=eHDJi.
Всего по-немножкуВсего по-немножку
Был случай забавный. Готовил пирог вечером. Поставил в духовку (электро). Решил прилечь отдохнуть. И уснул. В 3 ночи просыпаюсь и первая же мысль «ПИРОГ!!!» Выбежал быстро на кухню… Включаю свет, а его нет)) Свет отключили! Пирог готов как надо, вот прямо минута в минуту))). Спасибо РЭС))
Андрей ДовбенкоНацбанку придется отражать атаку «зомби-банков»
В украинской банковской системе могут появиться «зомби-банки», имеющие неопределенный юридический статус и действующие вне правового поля. Единственным их аргументом на жизнь является судебное решение, отменяющее постановление НБУ о признании их неплатежеспособным и изъятии у них лицензии.
За последние месяцы принято больше 10 неоднозначных судебных решений в пользу акционеров банков, признанных Нацбанком неплатежеспособными. Среди них – «Крещатик», «Киевская Русь», «Премиум» и другие. Суд удовлетворил их иски с требованиями отменить соответствующие постановления НБУ и возвратить изъятые лицензии.
Результаты исполнения этих решений будут зависеть от корректного понимания и применения ответственными органами термина «восстановление работы банков». Сама по себе ликвидация – крайне сложный и многоэтапный процесс. Он сопровождается юридическими взаимосвязанными действиями и решениями различных органов. Кроме того, судебная отмена постановления НБУ о признании банка неплатежеспособным не отменяет предыдущих решений. Хотя, создает определенную правовую коллизию...
Принятие подобного судебного решения лишь устраняет условия, ставшие отправной точкой к процедуре введения временной администрации, а в случае принятия НБУ решения о лишении лицензии – ликвидации банка. Но оно не аннулирует последующие решения Нацбанка и Фонда гарантирования вкладов в рамках юридических процедур, определенных Законами «О банках и банковской деятельности» и «О системе гарантирования вкладов физических лиц».
Обоснованность этого тезиса подтверждает тот факт, что банки, добившиеся через суд принятия необходимых для себе решений, не смогли вернуть утраченных лицензий. И вряд ли их собственники вернут контроль над своими банками. Ведь законодательство не предусматривает юридического механизма восстановления деятельности банка решением суда. Поэтому его невозможно выполнить, юридически отменив соответствующее постановление НБУ. Скорее всего, Нацбанк в этом конфликте пойдет таким же путем, предложив суду установить порядок и способ исполнения подобных решений.
Данный процесс в любом случае займет длительное время. А проблему нужно решать уже сегодня. Ведь возобновление деятельности банков при помощи квази-легитимных инструментов, с последующим выходом их на рынок, может стать системным риском для финансовой и банковской систем государства.
Наиболее серьезные риски таких судебных решений связаны с судьбой активов данных учреждений, которые частично или полностью проданы Фондом гарантирования вкладов. По закону активы неплатежеспособных банков при ликвидации отчуждают с использованием процедуры публичных торгов. Поэтому для фактического возврата проблемных активов недостаточно судебной отмены соответствующих решений Фонда, которые позволили их продать. Нужно юридически отменить и результаты этих публичных торгов.
Такая процедура окажется крайне затруднительной, поскольку затронет интересы слишком широкого круга юридических и физических лиц. Чтобы согласовать их позиции, необходимы время и условия для достижения компромисса, который удовлетворил бы все стороны. В нынешней ситуации отсутствует и то, и другое. Поэтому допускаю, что количество «зомби-банков» вырастет. Но Национальный банк Украины при грамотной политике должен юридически отбить эту атаку «клонов», избежав фатальных для банковской системы последствий.
Андрей ДовбенкоАндрей Довбенко: Іпотечні інвестиції ринку заставної нерухомості
В умовах подальшого падіння цін на ринку нерухомості все більше помітним стає тренд на активізацію іпотеки. Зокрема, у частині заставної нерухомості. Існують помітні передумови того, що ринок готовий до серйозних інвестиційних об'єктів із числа банківської заставної нерухомості. Допускаю, ці активи зацікавлять інвестиційних гравців міжнародного рівня.
Українські банки за роки кризи накопичили колосальні обсяги нерухомого майна. Здебільшого – за рахунок наданих і неповернутих споживчих та комерційних кредитів. Частину цієї іпотеки вже реалізовано третім особам. Але чимало перспективної нерухомості перебуває на балансі банків. Деякі фінустанови змушені створювати внутрішні підрозділи з управління заставною нерухомістю.
Загалом непрофільний для банків іпотечний напрямок відволікає їхні і без того обмежені фінансові ресурси. Управління нерухомістю вимагає капіталовкладень і значних поточних витрат. Водночас банки воліють працювати із «живими» грішми. Тож дозрівають до того, аби почати позбавлятися непрофільних активів.
Окрім того, близько 85 українських банків визнані неплатоспроможними. У них на балансі – нерухомість вартістю в сотні мільйонів доларів. Відповідно до закону її мають продати, а отримані кошти – перерахувати кредиторам. Процеси продажу банківської нерухомості стимулюються і зростанням проблемних кредитів у діючих банках та необхідністю формувати під них резерви.
Банкам потрібні гроші. Вони не зацікавлені довго зберігати заставну нерухомість, отриману внаслідок приватних і корпоративних дефолтів. Вони неохоче йдуть і на реструктуризацію кредитів. Адже це зв’язує їхні живі кошти і збільшує витрати на утримання заставного майна. Їм часом легше відмовитися від проблемного майна, аніж надалі його утримувати. Тому у деяких випадках банкіри продаватимуть іпотечні об’єкти із дисконтом до 80%.
Вже існує тренд щодо активізації продажів заставного, зокрема, іпотечного майна. Насамперед ідеться про комерційну нерухомість компаній-банкрутів. Вона є найменш ліквідною, але водночас – найдорожчою в утриманні. Мова іде про недобудовані багатоповерхівки, житлові комплекси, коттеджні містечка.
Довгий час цей сегмент лишався занадто ризикованим для іноземного інвестора, попри деякі спроби зробити його прозорішим. А натомість вітчизняні інвестори найчастіше наразі не готові до таких витрат. Знаю із практичного досвіду випадки, коли іноземні компанії мали купувати серйозні активи з числа проблемної нерухомості. Але щоразу відмовлялися через невідповідність вітчизняних реалій європейським правилам.
Наразі держава зробила кілька кроків назустріч очікуванням міжнародних інвесторів. Зокрема, реалізація іпотечного майна у процедурі виконавчого провадження здійснюється винятково в електронній формі. Уніфіковано процедуру продажу активів неплатоспроможних банків. Із 1 січня 2017-го усі ці активи розподілятимуться на продаж виключно на майданчики, під’єднанні до ProZorro.
Важлива умова для іноземних інвесторів – наявність кваліфікованого юридичного супроводу в Україні. Це спростить умови інвестування у заставну нерухомість, гарантуватиме юридичну чистоту і забезпечить комунікації із відповідними державними органами.
Упевнений, що вихід серйозних іноземних інвесторів на ринок заставної нерухомості активізує іпотеку в Україні, а також ринок виробників обладнання і будівельних матеріалів, послуг проектних та архітектурних бюро, сервісних організацій. Ці напрямки бізнесу у перспективі можуть забезпечити рекордні для України і Європи темпи зростання. Тож найбільше виграють ті, хто інвестують першими.
НовиниСержант мафії (ВІДЕО)
https://youtu.be/uQPkdSj3d_k
Война и грабеж - проверенные и надежные источники обогащения. Тот, кто набивает карманы во время кровопролития, становится хитрым, лукавым и греховным. Именно таков герой нашей статьи. Его зовут Вячеслав Александрович Проценко. Он возглавляет киевское оборонное предприятие «Меридиан». В своей войне за денежные знаки Проценко растерял то, что называют «человечность» и «порядочность».
Один такой случай попал в поле зрения «Нашей версии». Речь идет о контракте «Меридиана» с фирмой «Электро Металл Групп», которая арендует почти 14 000 квадратных метров. Журналисты зафиксировали, что во время действия соглашения доверенное лицо Проценко показывала помещения «Электро Металл Групп» новым арендаторам.

И это при том, что «Электро Металл Групп» выплатила три с половиной миллиона гривен за ремонт! А на счета «Меридиана» было перечислено почти два миллиона гривен. Соответственно, пополнялся бюджет страны.
Правозащитник Эдуард Багиров считает решение руководства завода «Меридиан» незаконным и нарушающим интересы государства. Господин Багиров обратился в военную прокуратуру и СБУ с вопросом о том, почему директор «Меридиана» намеренно принимает неправомерные решения?
Почему Проценко до сих пор не арестован? Почему расцветает коррупция в оборонной сфере?
Картинки фона
Яндекс.Метрика